- розковувати
- —————————————————————————————розко́вуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розковувати — ую, уєш, недок., розкува/ти і розку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Розбивати, роз єднувати що небудь, з єднане куванням. || Знімати кайдани з кого небудь. || перен. Звільняти від залежності, неволі, рабства. || Звільняти від підків (коня).… … Український тлумачний словник
відковувати — ую, уєш, недок., відкува/ти і рідко відку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Те саме, що розковувати. 2) рідко. Те саме, що виковувати. 3) тільки док., також без додатка. Закінчити, перестати кувати … Український тлумачний словник
розковування — я, с. Дія за знач. розковувати … Український тлумачний словник
розковуватися — уюся, уєшся, недок., розкува/тися, ую/ся, ує/шся, док. 1) Звільнятися від кайданів. || перен. Звільнятися від залежності, неволі, рабства. 2) Звільнятися від підков, губити підкови (про коней). 3) перен. Звільнятися від снігу і льоду (про землю,… … Український тлумачний словник
розкувати — див. розковувати … Український тлумачний словник
розкути — див. розковувати … Український тлумачний словник